Ринок автоцивілки очікує на реформи

Заступник Виконавчого директора

НАСК "Оранта"

Олександр Нагорний

Яка мета реформ на ринку автоцивілки?

Мета реформ на ринку автоцивілки – створити прозорий платоспроможний, а головне клієнтоорієнтований ринок, який працюватиме за єдиними правилами. Найголовніше – забезпечити своєчасні виплати страхових відшкодувань в повному обсязі, а також створити функціональні, сучасні сервіси для комфортного обслуговування клієнта, що відповідатиме європейським стандартам.

Однак досягнення цієї мети не можливе без проведення значної підготовчої роботи, яку було започатковано в МТСБУ більш ніж 5 років тому, тоді ж було розроблено і план заходів, який є актуальним до сьогодні.

Більшість з цих заходів покладена в основу «дорожньої карти», затвердженої Президією МТСБУ в 2014 році. Серед них удосконалення інвестиційної діяльності МТСБУ, запровадження ефективного корпоративного управління, механізмів зв’язування частини коштів страхових резервів страховиків у складі фонду захисту потерпілих для своєчасного та у повному обсязі виконання зобов’язань перед потерпілими та МТСБУ, удосконалення системи управління ризиками, запровадження «електронного полісу» та «прямого врегулювання», удосконалення тарифної політики з орієнтацією на перехід до вільного ціноутворення, реформування системи здійснення регламентних виплат.

Що вже було зроблено на цьому шляху? Чи є ефективною система саморегулювання МТСБУ?

Ще в грудні 2010 року Загальними зборами МТСБУ було затверджено один з найважливіших документів – Порядок моніторингу та оцінки фінансового стану страховиків-членів МТСБУ, який виявив свою ефективність та був основою для системи дистрибуції бланків полісів.

Ще одним прикладом такої ефективності є врегулювання ситуації на ринку «Зеленої картки». В 2012 році було проведено серйозні зміни на цьому ринку, які раніше були підкріплені ініційованими МТСБУ нормами Закону України «Про ОСЦВВНТЗ». З 1 січня 2013 р. набрав чинності новий порядок взаємин між компаніями-емітентами «Зелених карт». Їх резерви, що формуються під виплати за такими договорами, «зв'язуються» в фонді МТСБУ і контролюються Бюро. По-перше, страховики не можуть витрачати резерви на виплату завищених комісій посередникам. По-друге, якщо СК збанкрутує, ні вона, ні її кредитори не можуть забрати гроші з фонду, навіть за рішенням суду. Кошти можуть йти лише на виплати відшкодувань.

Цей позитивний досвід додав членам МТСБУ впевненості щодо впровадження подібного механізму і на ринку внутрішнього страхування. Так, починаючи з 1 березня 2015 року почав діяти порядок «зв'язування» резервів компаній. У порівнянні з «Зеленою карткою» тут немає централізованих виплат з фонду та централізованого перестрахування. Але, тим не менше, новий механізм вже виявив свою ефективність в протидії неправомірному демпінгу та підвищенню платоспроможності ринку. Такий захід є оптимальним, в усякому разі, до тих пір, поки не буде впроваджений пруденційний нагляд, і поки орган нагляду не зможе гарантувати мінімальний рівень платоспроможності всіх страхових компаній, що працюють на ринку.

Як видно з наведених прикладів, самоврядування в МТСБУ довело свою життєздатність та ефективність, страховики продемонстрували намагання створити сучасний, платоспроможний ринок.

Тому інститут самоврядності необхідно захистити на рівні закону.

Які наразі стоять головні виклики перед страховиками?

Головні виклики, що стоять перед страховиками сьогодні - це внутрішня і зовнішня опозиція в Бюро.

Внутрішня - це неплатоспроможні страховики, яким немає місця в оновленому Бюро, якщо започатковані реформи втримаються і будуть успішними.

Проблема протидії недобросовісній конкуренції на цьому ринку все ще не вирішена. Зараз є дуже багато прихованих неплатоспроможних компаній. Вони працюють лише тому, що будують свою діяльність за принципом «пірамід», здійснюючи виплати за рахунок платежів від залучення нових клієнтів. Як тільки приплив грошей припиниться, вони миттєво збанкрутують.

Тому ринок якомога скоріше повинен пройти етап «очищення». Чим раніше орган нагляду і МТСБУ зможуть налагодити жорсткий контроль за діяльністю страховиків, тим втрати страхувальників і МТСБУ при цьому будуть менші, ніж якщо цей процес буде розтягнутий у часі. Недостатньо жорсткі заходи до порушників приведуть до того, що неплатоспроможні СК і далі будуть продавати поліси, нарощуючи обсяг своїх зобов'язань.

Зовнішня опозиція - особи, які прагнуть встановити контроль над МТСБУ.

На сьогодні можна констатувати, що після часткового відновлення страховиками в 2014 році управління над діяльністю МТСБУ за рік було впроваджено внутрішні механізми щодо збереження коштів у фондах МТСБУ, підвищення прозорості у діяльності МТСБУ і страховиків, а також впроваджено механізми щодо покращення якості надання послуг потерпілим. З 20 липня 2015 року функції Координаційної ради МТСБУ перейшли до Нацкомфінпослуг, що позбавить ринок від політичного втручання в роботу Бюро.

Однак сьогодні здійснюються спроби відсторонення страховиків від управління бюро. Внесення проекту закону № 2122а (щодо удосконалення механізму страхового забезпечення надання медичної допомоги постраждалим в дорожньо-транспортних пригодах та вдосконалення системи органів управління та контролю МТСБУ) без обговорення з ринком, яким пропонується повноваження Президії передати Координаційній раді, розцінюється не інакше, як здійснення тиску на учасників ринку, а метою його внесення, де-факто, є намагання отримання контролю над витрачанням коштів фондів МТСБУ з боку окремих народних депутатів під виглядом захисту споживачів страхових послуг та є поверненням до практики попередньої влади 2010-2014 років, за якої з фондів МТСБУ зникли більше 250 млн. грн.

Другим законопроектом щодо змін у сфері ОСЦПВ, підготовленим та зареєстрованим народними депутатами без обговорення зі страховим ринком, є п роект № 2122а-1, яким теж передбачено внесення змін до існуючої моделі корпоративного управління МТСБУ. Запропонована модель корпоративного управління (створення виконавчого комітету Координаційної ради МТСБУ на чолі з представником органу нагляду) не узгоджується з нормам чинного законодавства, не підкріплена жодною подібною європейською практикою, та теж призведе до відсторонення страховиків від управління Бюро.

Безперечно ці законопроекти не підтримані страховим ринком, про що були направлені відповідні звернення та заяви до Верховної Ради України, Нацкомфінпослуг та народних депутатів. Сподіваємось , що ці законопроекти не будуть підтримані законодавцями.

Які реформи неможливо здійснити без прийняття змін до закону?

Пропонується ряд законодавчих змін, в частині посилення гарантійних функцій МТСБУ за зобов’язаннями неплатоспроможних страховиків, підвищення прозорості діяльності ринку, а саме: значне скорочення терміну виплат потерпілим у разі настання фактичної неплатоспроможності страховика - члена МТСБУ, не очікуючи завершення процедури банкрутства; впровадження прямого врегулювання, що дозволить скоротити строк виплати потерпілому; запровадження електронного полісу, що дозволить усунути проблеми шахрайства з бланками, здешевити адміністрування, унеможливити використання полісів компаній, діяльність яких припинена.

Крім цього, розміри гарантійних внесків в фонди МТСБУ мають бути визначені в гривні без прив’язки до курсу євро, що сприятиме підвищенню передбачуваності умов ведення страхового бізнесу в Україні.

Також, напрацьований законопроект містить положення, направлені на удосконалення системи корпоративного управління МТСБУ – виключення інституту Координаційної ради та розподіл її повноважень між органами управління Бюро та Уповноваженим органом (Нацкомфінпослуг), що відповідає практиці більшості європейських країн.

Чи є готовність ринку до глибоких реформ?

На прикладі реформування ринку «Зеленої картки» та внутрішньої автоцивілки страховики вже продемонстрували свою готовність до консолідації та прийняття ефективних рішень. Хоча частина страховиків вишукує можливості, як обійти норми саморегулювання МТСБУ, інші намагаються виконати вимоги, змінити бізнес-практику, усунути недоліки. Неодноразово Загальні збори МТСБУ протягом останніх років демонструють неухильну позицію спрямованості страховиків на реформи.

Тепер слово за органом нагляду. Якщо він зможе швидко запровадити дієву систему протидії недобросовісній конкуренції, криза мине, ринок почне відновлюватися й рости.

Проведення швидких реформ також важливо і з огляду на те, що ринок має готуватись до впровадження Директиви Європейського парламенту та Ради 2009/103/ЄС, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Поки підвищення страхових сум відбувалось як компенсація інфляції, великої загрози для ринку не було, але якщо згідно з Директивою ЄС розмір мінімальних страхових сум буде встановлено на рівні EUR 1 120 000 за шкоду, заподіяну майну, та EUR 5 600 000 за однією страховою подією за шкоду життю та здоров’ю, тоді неминуче мають бути впроваджені вільні тарифи.

Застосування вільних тарифів на ринку обов’язкового страхування можливо за умови досконалого нагляду та очищеного від недобросовісних гравців ринку.

Яким чином можна зміцнити інституційну спроможність органу регулювання і нагляду?

Неможливо здійснити глибокі реформи, впровадити європейські стандарти регулювання і нагляду без інституційно-спроможного органу регулювання та нагляду. Тож ініціатива Президента України щодо передання нагляду до Національного банку України, виражена в законопроекті 2413а від 20.07.2015, виглядає наразі досить переконливою. Набутий досвід при очищенні банківського ринку може стати в нагоді. Очищення ринку від недобросовісних учасників стане основою для побудови нового ринку та нових можливостей. Безумовно, будуть певні незручності і для платоспроможних страховиків – втрата новим регулятором фокусу та спеціалізації внаслідок розширення повноважень, погіршення доступності, ускладнення комунікацій ринку. Тому страховикам та їх об’єднанням необхідно буде оперативно налагоджувати комунікації з органом регулювання та нагляду, залучатись в процес обговорення та прийняття ним рішень.

Яка ситуація наразі в НАСК "ОРАНТА"?

НАСК "ОРАНТА" демонструє позитивну динаміку зростання кількісних та якісних бізнес-показників.

За перше півріччя 2015 р. укладено понад 870 тисяч нових договорів страхування за різними видами діяльності. За обсягом страхових премій з автоцивілки НАСК «ОРАНТА» займає 1-е місце за результатами діяльності в першому півріччі 2015 року.

Чистий прибуток Компанії за 6 місяців склав 112,9 тис. грн., страхові резерви - 319,7 млн. грн.

За перше півріччя 2015 р. кількість страхових випадків, за якими прийнято рішення про здійснення страхової виплати, склала 14 731 на загальну суму понад 54,8 млн. грн., з них найбільша кількість страхових випадків, за якими прийнято рішення про здійснення страхової виплати, з автоцивілки – 2 980 на суму 35,2 млн. грн.

На разі перед компанією стоїть ряд завдань, пов’язаних з впровадженням інноваційних продуктів, удосконаленням та розробкою он-лайн платформ для забезпечення комфортного обслуговування клієнтів.

Розробка нових сучасних продуктів та впровадження європейських стандартів ведення страхового бізнесу – основні завдання, які ставить перед собою компанія на сьогодні. Ми впевнені, що багаторічний досвід роботи, високий професіоналізм команди та бажання розвиватись виведуть НАСК «ОРАНТА» на новий рівень її розвитку.