Страховики, які хочуть змінитися і виконувати нові вимоги, мають для цього достатньо часу

Яцек МЕЙЗНЕР: «Страховики, які хочуть змінитися і виконувати нові вимоги, мають для цього достатньо часу. Якщо ж бажання немає, то будь-якого терміну не вистачить»

 

Процес очищення страхового ринку, який розпочався ще напередодні широкомасштабної війни, довів свою ефективність. Дуже цікавим є те, що чимало чесних компаній завжди його вітали. Так ми вже неодноразово про це розповідали.

 

Як свідчить досвід спілкування з фізичними особами, які є споживачами страхових послуг, сьогодні людей хвилює чимало питань, особливо збільшення страхових внесків автовласниками, які було нещодавно регламентовано новим законом. Незаможні автолюбителі хвилюються, що наближення цього документу до європейських норм та країн є для українських реалій (тяжкої війни та економічної скрути) недоречним.

 

Проте керівництво страхової компанії «ОРАНТА» зазначає, що підвищення страхових сум захищає, насамперед, людей з невеликими доходами. Навіть, якщо припустити, що тарифи зростуть вдвічі, для середньостатистичного автовласника таке підвищення не перевищуватиме 1 тис. гривень на рік. Сьогодні також фізичні особи, попри війну, значно збільшили свою зацікавленість добровільними видами страхування.

 

Саме про це та чимало інших моментів розвитку страхового ринку та компанії  banki.ua розповідає Яцек МЕЙЗНЕР, голова правління НАСК «ОРАНТА»:

 

 

Суттєве збільшення страхових виплат та премій: вплив кількості договорів та інфляційних процесів

- За підсумками перших трьох місяців 2024 року, «ОРАНТА» суттєво збільшила обсяг виплат, відшкодувавши збитки своїх клієнтів на суму понад 155,2 млн грн, що на 22% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як Вам вдалося досягти таких значних успіхів?

 

- У першому кварталі 2024 року справді відбулося суттєве зростання страхових виплат. Але при цьому слід зазначити, що також зросли страхові премії. Компанія зібрала понад 407 млн. грн., що на 44% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

 

У першу чергу, збільшилася кількість випущених договорів. Наприклад, якщо торік у першому кварталі було випущено 216 тис. полісів Автоцивілки, то цього року їхня кількість за цей період перевищила 267 тис.

 

На зростання виплат безумовно вплинули й інфляційні процеси. Через подорожчання запасних частин та сервісних робіт виріс середній чек одного збитку. Також слід відзначити, що «ОРАНТА» почала змінювати підходи до процесу врегулювання, враховуючи вимоги нового закону про ОСЦПВ. Ми поступово рухаємося від виплат на карткові рахунки постраждалих, до сплати відновлювальних робіт на СТО.

 

Компанія щиро вітає процес очищення ринку

- Ваша компанія бере участь в проєкті OBOZ.UA «Підтримуй чесних», в якому розповідає про все, що потрібно знати платникам податків та пояснює як робота «в білу» та підтримка чесного бізнесу впливає на життя кожного українця. В інтерв’ю нашому виданню півроку тому керівник СК «Арсенал» заявив, що якби очищення ринку страхових компаній (мається на увазі виконання норм регулятора) не відбулося, то він був би сильно обурений, адже почав їх виконувати задовго до впровадження. Ви також це робили? Від яких нечесних компаній позбувся ринок страхування?

 

- З 1 липня 2020 року, коли НБУ перейняв на себе функції регулятора ринку, почала впроваджуватися нова модель його регулювання. Впевнений, що вона дозволить отримати більш ефективну, прозору та надійну фінансову систему, яка відповідає міжнародним стандартам.

 

З одного боку, прискорився процес очищення страхового ринку. Дивіться: на початку 2014 року в Україні діяло 404 ліцензовані страхові компанії, на початку 2015 року – 385, 2016 року – 352, 2018 року – 291 страхова компанія.

 

За даними НБУ, станом на 31 грудня 2023 року на ринку України працює 102 страхові компанії (в тому числі 12 компаній зі страхування життя). З іншого боку – нова модель регулювання покращила захист прав споживачів фінансових та страхових послуг.

 

Наразі регулятор працює над тим, аби реалізувати вимоги Закону України «Про страхування» з урахуванням принципів Директиви 2009/138/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року. Йдеться про початок і ведення діяльності у сфері страхування й перестрахування та кращих європейських практик (Solvency IІ).

 

Звісно, відповідальні та сумлінні страховики, серед яких і «ОРАНТА», можуть лише вітати такі зусилля. Наша компанія дотримується всіх встановлених фінансових нормативів, а саме: платоспроможності та достатності капіталу, ризиковості операцій та якості активів.

 

За результатами діяльності компанії у 2023 році обсяг прийнятних активів (1 млрд 428 млн грн) перевищує нормативний показник на 148 млн грн. Показник прийнятних активів, що відповідають критеріям ліквідності, прибутковості, якості та вимогам диверсифікації перевищує показник страхових резервів на суму понад 397 млн. грн. Відповідно до якості активів – сума перевищення нормативного показника складає понад 657 млн грн.

 

Новий закон про автоцивілку навпаки захищає небагатих власників автівок, щоби би там хто не казав зворотнє

- Найважливішою подією нещодавнього минулого є ухвалення законопроєкту №8300 «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Документ пропонує поступово підвищити розміри страхових сум (максимальних розмірів страхової виплати) до розмірів, встановлених в країнах Європейського союзу. Одразу ж після його ухвалення пересічні українці почали різко критикувати цей документ. Вони вважають, що збільшенні страхові внески та суми виплат для бідної України є неприйнятними і що цей закон діятиме лише для багатих людей. Що Ви можете сказати на захист цього документу та що можете відповісти з цього приводу обуреним власникам автівок?

 

- Цей закон є частиною євроінтеграційного пакета і входить до міжнародних зобов‘язань України, які ми взяли на себе, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Його прийняття й так запізнилося на декілька років через війну.

 

Підвищення страхових сум захищає, насамперед, людей з невеликими доходами. Навіть, якщо припустити, що тарифи зростуть вдвічі, для середньостатистичного автовласника таке підвищення не перевищуватиме 1 тис. гривень на рік.

 

Водночас, страхове покриття майнової шкоди зросте на 450 тис. грн, тобто в 450 разів. Але навіть і це не головне. Новий закон вимагатиме від страховиків провести ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО.

 

Звичайно, за бажанням потерпілого залишається можливість отримати страхове відшкодування у грошовій формі. Тобто, потерпілому не доведеться докладати ні копійки з власної кишені для відновлення транспортного засобу, адже в новому законі скасовується норма щодо врахування зносу.

 

А оскільки середній вік транспортних засобів в Україні значно перевищує 20 років, найбільшу користь від нового закону отримають власники не нових транспортних засобів.

 

Якщо говорити про життя та здоров‘я, то за ті ж додаткові 1 тис. грн кожен потерпілий отримає додатковий фінансовий захист у розмірі 140 тис. грн на одного потерпілого, а загальний страховий ліміт становитиме 10 млн грн на один страховий випадок.

 

Зайве говорити наскільки важливими будуть ці додаткові фінансові гарантії для небагатої людини, яка постраждала у ДТП. Особливо це актуально для важких випадків, які вимагають тривалого лікування, протезування та облаштування життєвого простору під потреби потерпілого у разі втрати ним автономності.

 

Стосовно заможних людей новий закон не містить жодних змін, оскільки завдана їм шкода, а відтак і сума, що має бути компенсована винуватцем ДТП, визначатиметься, як і раніше, згідно з Цивільним кодексом, а тому залишатиметься на тому ж рівні.

 

- Ще зарано про це говорити, адже вищезгаданий закон почне діяти з 1 січня 2025 року, проте запитаю, чи очікує ваша компанія зменшення кількості клієнтів завдяки збільшенню страхових виплат? Що робитиме «Оранта» задля нівелювання такого негативного процесу, якщо таке відбуватиметься?

 

- Якраз навпаки - ми очікуємо зростання зацікавленості автовласників у страхуванні. В першу чергу завдяки скасуванню зносу та можливості повного відновлення автомобіля за рахунок страхової компанії.

 

Поліси ОСЦПВ будуть надавати більшу захищеність. У автовласників з’явиться можливість обирати страховика не лише в момент купівлі полісу, а й під час врегулювання страхового випадку.

 

Йдеться про так зване пряме врегулювання, яке з новим законом стане обов’язковим. Це сприятиме очищенню ринку від компаній, які надають неякісні послуги, штучно занижуючи виплати та вигадуючи неіснуючі причини для відмови. Таким чином новий закон допоможе підвищити привабливість не тільки Автоцивілки, а й страхування загалом.

 

Дорікання НБУ за надмірний поспіх реформ на ринку страхування є недоречним, адже ми й так вже спізнилися з цим

- Національний банк України свого часу (на початку осені 2023 року) вирішив ґрунтовно посилити нагляд за ринком небанківських фінансових послуг. Яким чином це все було посилено? Які позитиви та негативи такого нагляду та як Ви взагалі розцінюєте роботу регулятора на ринку небанківських фінансових послуг, включаючи і страховий?

 

- Дійсно, наприкінці минулого року регулятор прийняв десятки нормативно-правових актів для запровадження нового закону про страхування. Зокрема, йдеться про встановлення порядку авторизації на ринку страхування, посилення вимог до обліку та звітності, платоспрожності страховиків, систем корпоративного управління, прозорості структури власності.

 

Тож можна сміливо очікувати, що вже з другого півріччя цього року ми станемо свідками початку суттєвих змін на ринку страхування. Нові регуляторні вимоги наближають нас до європейських стандартів в сфері державного регулювання та нагляду, отже ми оцінюємо їх позитивно.

 

А якщо при їх запровадженні будуть встановлені законодавством і дотримані базові принципи регулювання та нагляду, то вже наступного року ми матимемо нову якість ринку страхування.

 

Зокрема йдеться про  передбачуваність, пропорційність, співмірність заходів впливу і тяжкості порушення. Безумовно, для того, щоб виконати нові вимоги регулятора, страховики мусять докласти значних зусиль. Не всі з ними впораються.

 

Ми вже бачимо початок активізації процесу виходу з ринку. Але іншого способу інтеграції українського ринку страхування в ЄС просто не існує. У порівнянні з європейським, наш ринок все ще слабкий та низько капіталізований. Хоча ми ще маємо декілька років, аби підготуватися до прямої конкуренції на єдиному європейському ринку.

 

Тож робота регулятора має оцінюватися саме під цим кутом. Дехто дорікає НБУ за надмірний поспіх, але факти свідчать про зворотнє. Страховики, які хочуть змінитися і виконувати нові вимоги, мають для цього достатньо часу. Якщо ж бажання немає, то будь-якого терміну не вистачить.

 

Водночас, якщо вдаватися в деталі, то і страховики, і сам регулятор визнають: прийняті у великій кількості та практично одночасно нормативно-правові акти потребують подальшого удосконалення.

 

Найбільш дискусійною виявилася вимога НБУ щодо застосування КЕПів (УЕПів) - (Кваліфікований електронний підпис -КЕП, Удосконалений електронний підпис - УЕП) під час укладання електронних договорів відповідно до законодавства про електронну комерцію. З одного боку, це полегшує контроль за часом укладання та умовами електронних полісів, але з іншого боку - суттєво ускладнює процедуру та (або) створює ризик компрометації підпису при автоматизації процесу.

 

Тому після більш детального вивчення європейського досвіду до цього питання можна було б повернутися і унормувати його у найоптимальніший спосіб. Одним із варіантів могла б стати заміна КЕП (УЕП) чіткими вимогами щодо фіксації часу і умов договорів в інформаційних системах страховика.

 

Особливо актуально це актуально для ОСЦПВ, де страховики використовують центральну базу даних МТСБУ, яка автономно адмініструється під наглядом регулятора.

 

Перестраховочні компанії знову активно працюють на українському ринку

- Знаємо, що рентабельність капіталу ризикових страховиків була порівнянною з попередніми роками і становить 6%. Прибуток одержали 72% компаній. Серед компаній зі страхування життя прибутковими були 83% страховиків. Яким чином це відбувалося у Вашій компанії?

 

- У 2023 році компанія отримала прибуток вище результату 2022 року. Рентабельність капіталу НАСК ОРАНТА у 2023 році зросла на 21% та складає 18%.

 

- Чи відчула «Оранта» полегшення після того, як регулятор скасував призупинення можливості перестрахування ризиків за кордоном у 2023 році? Що взагалі відбувається сьогодні на ринку перестрахування?

 

- Справді, після початку широкомасштабного вторгнення НБУ обмежив проведення валютних платежів, що позбавило українських страховиків можливості здійснювати перестрахові платежі за кордон. Проте слід розуміти, що і самі іноземні перестраховики вели себе дуже стримано у відношенні до українського ринку.

 

Вони суттєво скоротили покриття, ввели багато обмежень та збільшили свої ставки. Тому перестрахування в Україні опинилося у складному становищі. Без цього інструменту місцевим страховим компаніям важко приймати на страхування крупні ризики великих підприємств.

 

Вже у 2023 році обмеження НБУ було послаблене. Дозвіл на сплату перестрахових премій отримала низка страховиків, яких включили до спеціального реєстру регулятора. До цього переліку потрапили надійні страхові компанії, що мають високу репутацію та рівень фінансової стабільності.

 

Перевірялися регулятором також і перестраховики, які мали отримувати перестрахові премії. Зняття заборони дало можливість українським страховикам краще планувати свою діяльність, адже перестрахування забезпечує фінансову стійкість страхових компаній та сприяє розвитку бізнесу й економіки загалом, адже мінімізує ризики.

 

Минулого року, враховуючи, що попит на захист бізнесу від воєнних загроз був і лишається надзвичайно великим, українські страхові компанії почали об'єднуватися в пули. Використовуючи стратегії співстрахування та взаємного перестрахування, вони почали ефективно працювати з воєнними ризиками та надавати певні можливі ліміти страхового покриття. Зараз в цьому напрямку спільно діє декілька таких українських пулів, до одного з яких входить «ОРАНТА».

 

Вже цього року кардинально покращилася ситуація і з боку самих перестраховиків. Вони почали ставитися до українського ринку з більшою лояльністю, скасувавши цілу низку застережень для перестрахового покриття.

 

Наприклад, відновили покриття протиправних дій третіх осіб. А можливість перестрахування морських перевезень, в тому числі від воєнних ризиків взагалі стала знакової подією. Цьому сприяла співпраця українських фінансових установ та уряду з перестраховиками Лондонського Ллойдсу та західними брокерами. Завдяки чому вже навесні цього року український експорт продовольчих товарів вийшов на довоєнний рівень.

 

Ми бачимо активне зростання попиту на добровільні види страхування

- Які страхові продукти Вашої компанії на теперішньому етапі користуються найбільшим попитом у клієнтів? Що ви можете сказати про затребуваність таких видів страхування, як фармацевтичне чи медичне та страхування усіляких воєнних ризиків, включаючи страхування квартир українців від пошкоджень?

 

- Продовжують зростати премії в страхуванні відповідальності автовласників за системою «Зелена картка». Адже кількість українців, виїжджаючих за кордон на власному авто, не зменшується. Збільшується також обсяг вантажних перевезень (відповідальність водіїв вантажних автомобілів також страхується за системою «Зелена картка»).

 

Проте ми розуміємо, що в сучасних умовах лише цих продуктів недостатньо для досягнення довгострокового успіху та стабільної фінансової ефективності. Необхідні стратегічні зміни та інновації, щоб компанія могла успішно пристосуватися до змін на ринку.

 

Ми бачимо постійне зростання попиту й на добровільні види страхування, такі як КАСКО, добровільне медичне страхування, страхування нерухомості. Тому компанія планує активно розвивати саме ці напрямки.

 

Особливу увагу людей сьогодні привертають страхові продукти, які допомагають убезпечитися від наслідків війни. Для цього «ОРАНТА» розробила цілу низку таких продуктів в різних напрямках.

 

Наприклад, «Особиста безпека» передбачає страховий захист від нещасного випадку та медичне страхування. Страхові ризики - смерть, травми в результаті нещасного випадку та розлад здоров’я з будь-якої причини, в тому числі внаслідок військових дій.

 

Ми прагнули зробити максимально простий, зрозумілий та корисний страховий продукт. Тому «Особиста безпека» випускається в електронному вигляді і має доволі широке страхове покриття. В полісі поєднані страхування від нещасного випадку, що дозволяє проводити постраждалим грошові виплати, та медичне страхування, завдяки якому ми можемо організовувати та сплатити для застрахованих медичну допомогу.

 

«ОРАНТА» запропонувала автовласникам особливе «КАСКО МІЛІТАРІ», за яким можна отримати страхову виплату у разі пошкодження авто через воєнні дії. Сюди відносяться вибухи мін, ракет, бомб, снарядів та їх уламків, наїзду воєнної техніки, звукової (ударної) хвилі, падіння військових літаків, безпілотних апаратів їх частин та уламків, а також ДТП на блокпостах, підірваних мостах, зіткнення із засобами обмеження руху.

 

Страхова сума за воєнними ризиками становить 300 тис грн, а покриття надається на всій території України, крім тимчасово окупованих територій та територій ближче 50 км від зони бойових дій.

 

Ще два види полісу «Рідна квартира» та «Рідна оселя» дозволяють захистити від воєнних ризиків житло. Поліс покриває також стандартні ризики - пожежі, стихійні явища, затоплення, крадіжки тощо.

 

Додатково до покриття полісу входить комунальний асистанс та навіть страхування домашніх тварин. За класичними ризиками відшкодовуються збитки в розмір витрат на відновлення. За воєнними ризиками - в межах витрат на відновлення з лімітом 600 тис грн. У залежності від площі квартири, регіону та якості ремонту, вартість страхового полісу складає від 2 тис. грн на рік.

 

Про транспорт, КАСКО та нові нормативно-правові акти

- Чи бере ваша компанія участь у страхуванні ризиків суден, автомобільного та залізничного транспорту, які перевозять важливі вантажі, включаючи зернові. Яким чином, на вашу думку, можна на даному етапі вирішити проблеми страхування таких засобів перевезення вантажів та самі вантажі?

 

- «ОРАНТА» приймає на страхування вантажі, що перевозяться залізницею та автотранспортом, в тому числі небезпечні, такі, як, наприклад, нафтопродукти. Слід зазначити, що останнім часом обсяг вантажних перевезень суходолом суттєво збільшився.

 

- Портфель багатьох страхових компаній на 60-70% складається з КАСКО. У Вас все також відбувається таким чином? У чому специфіка та особливість щодо КАСКО в «ОРАНТІ»?

 

- Історично так склалося, що «ОРАНТА» була і залишається лідером в страхуванні відповідальності автовласників, тобто ОСЦПВ.

 

Однак доля КАСКО в портфелі «ОРАНТИ» наразі невисока - приблизно 10%. Найближчим часом плануємо її збільшувати і для цього вже розпочали роботу по оновленню лінійки продуктів КАСКО.

 

Тут буде і звичайне оновлене КАСКО, і продукт з покриттям воєнних ризиків, а також Міні КАСКО, що продається разом з полісами ОСЦПВ. «ОРАНТА» проходить акредитацію в провідних українських банках для страхування кредитних автомобілів та налагоджує співпрацю з імпортерами та автосалонами.

 

- Як Ви вважаєте, які нові нормативно-правові акти щодо успішного регулювання ринку страхування треба ухвалити у першу чергу? Які з них вже готуються зараз і у чому їхні позитиви та негативи?

 

- Ми очікуємо від держави сприяння, створення нових можливостей та скасування застарілих вимог. Страхування має відповідати сучасним реаліям. Наприклад, дуже важливо привести до норм покриття воєнних ризиків та заходи щодо його підтримки.

 

Також пріоритетними є унормування діяльності посередників відповідно до нового закону про страхування та загалом завершення процесу прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його впровадження. Що стосується нормативно-правових актів НБУ, то ринок бачить весь процес і активно бере в ньому участь.

 

Найбільш проблемним моментом ми вбачаємо заміну обов’язкових видів страхування на обов’язкову наявність страхування певних ризиків. А це десятки видів і ризиків. Якщо скасування чинних нормативно-правових актів відбулося достатньо швидко, то з прийняттям нових виникли певні труднощі.

 

Центральні органи виконавчої влади не поспішають це робити. Як наслідок, у багатьох випадках поставлено під сумнів укладання договорів страхування ризиків, які раніше входили до обов‘язкових видів страхування. Страховики разом зі страхувальниками намагаються певним чином заповнити цей тимчасовий регуляторний вакуум, роте, очікуємо, що і влада теж активізується в цьому напрямі.

 

Давно назріло питання удосконалення системи оподаткування страховиків. Ринок очікує, щонайменше, скасування норм Податкового кодексу, які створювалися з метою обмеження розмірів аквізиційних витрат страховиків.

 

Навіть тоді ці норми були мертвонародженими, а тепер стали не просто зайвими, а ще й шкідливими. Особливо, якщо брати до уваги впровадження нової редакції закону про страхування, перехід страховиків на МСФЗ 17, припинення псевдострахування, яке використовувалося для уникнення оподаткування, та загалом очищення ринку від неплатоспроможних компаній з непрозорою структурою власності.

 

Цифровізація та дистанційне надання послуг залишається також одним з найбільш пріоритетних трендів на ринку сучасного страхування. Наприклад, розвитку ринку ОСЦПВ дуже допоможе внесення змін до КуАП щодо відеофіксації факту використання транспортного засобу без полісу ОСЦПВ. Це зменшить частку незастрахованих автівок та, відповідно, витрати МТСБУ на сплату страхового відшкодування за них.

 

Сподіваємося також і на прийняття КМУ постанови про компенсацію страховикам знижок, який новий закон про ОСЦПВ вимагає надавати пільговим категоріям автовласників, кількість яких найближчі роки збільшуватиметься значними темпами. Це сприятиме зменшенню вартості страхування для решти автовласників.