НАСК «Оранта» та УФУ поширюють практики Зеленого офісу серед страховиків України

У минулу п’ятницю, 10 грудня, НАСК «Оранта» спільно з Українською Федерацією Убезпечення (УФУ) організували семінар-тренінг, присвячений питанням втілення практик Зеленого Офісу в страхових компаніях України. В якості експертів семінару виступили Анна Данилюк, консультант з роботи з приватним сектором, Мережа Глобального Договору ООН в Україні, Олена Маслюківська, старший викладач кафедри екології Києво-Могилянської Академії, Юлія Бегма, координатор «Клубу А4» з вторинного використання ресурсів Спільноти Соціально-відповідальний Бізнес та Олександра Афанасьєва, керівник служби корпоративних комунікацій НАСК «Оранта».

Під час заходу учасники дізнались про переваги зеленого офісу для страхових компаній, почули практичні приклади з українського та міжнародного досвіду, як обладнати екоефективні офіси та робочі місця, зберегти кошти і набути іміджу екологічно дружньої компанії.

За словами Олени Маслюківської, сьогодні українським компаніям бракує системності у підході до оцінювання ефективності від програм зеленого офісу. Згідно дослідження, яке було проведено в 2009 р. мережею Глобального Договору ООН за фінансової підтримки НАСК «Оранта», найпоширеніші заходи, яких вживає більшість компаній, які декларують свою відданість принципам зеленого офісу це збір макулатури і повторне використання односторонньо друкованого паперу, повторна заправка картриджів для принтерів та копірів, налаштовування комп’ютерів на перехід у сплячий режим, вимкнення неактивної офісної техніки на ніч, ощадливе споживання електроенергії.

Більш «продвинуті» компанії в своїх програмах починають інвестувати в ресурсозберігаючі технології, такі як енергозберігаючі лампи, нова сантехніка, заміна старої офісної техніки на нову (енергоефективнішу), електронний документообіг, телеконференції, тощо. І лише невелика кількість найпрогресивніших компаній в сфері зеленого офісу вживають системних заходів, таких як встановлення програмного забезпечення для збереження ресурсів, закупівлі з урахуванням дружності до навколишнього середовища, обладнання для автоматичного регулювання освітлення і т.і.

Необхідність моніторингу та аналізу ефективності вкладених у програми зеленого офісу коштів пояснюється вимогами економічного обґрунтування цих практик для вищого керівництва компаній. Це особливо важливо для невиробничої сфери, коли компанії, наприклад страхові, безпосередньо не впливають на оточуюче середовище і через це не мають публічного тиску з боку медіа, НУО та інших організацій громадського сектору. Через це важливість стратегічного бачення менеджменту важко переоцінити.

Перше, що зробила НАСК «Оранта» на шляху до поширення екологічно-дружніх практик в компанії – це заручилася підтримкою вищого керівництва та організувала ініціативну групу співробітників, які відповідають за проект «зеленого офісу». «У великих компаніях саме від відношення менеджменту в першу чергу залежить успішність втілення «зеленого офісу», розповіла Олександра Афанасьєва, - «якщо ваш проект отримає «зелене» світло від керівництва, це гарантує серйозність ставлення до проекту як з боку усіх служб, чия діяльність безпосередньо пов’язана з ефективним втіленням «зеленого офісу», наприклад, господарської або служби роботи з персоналом, так і з боку рядових співробітників, які власне і виконують програму «зеленого офісу» - бережно ставляться до ресурсів та ін..»
За словами Генерального директора УФУ Галини Третьякової, це лише питання часу, коли кількість страховиків, що є соціально та екологічно відповідальними набере критичну масу. «УФУ як професійна організація вже готова своїм прикладом показати компаніям-учасникам ринку як легко розпочати практику «зеленого офісу», ми вже зараз практикуємо збір використаного офісного паперу і сьогодні домовились про вступ до Клубу А4».
Загалом, в ході семінару-тренінгу учасники дійшли висновків, що реалізація принципів Зеленого офісу не залежить від сфери бізнесу компанії, її розміру або фінансового стану. Філософія зеленого офісу – це не тільки доказ соціально відповідального ставлення до навколишнього середовища, але й також ефективний механізм заощадження коштів у довгостроковій перспективі, що є особливо актуальним наразі під час економічної кризи. Це також важливий елемент корпоративної культури, орієнтованої на турботу про навколишнє середовище, що в свою чергу підвищує працездатність і лояльність співробітників.